Пустобрёхам можно ль верить
Инок59
Рубль тонет, доллар пляшет,
Сытых рож в экране рой.
Видно, что во благо *пашут*,
Знамо, жисть штоб стала краше,
Токмо вот, не нам с тобой.
Всё вещають без утайки,
Нефть мол, санкции гляди.
Токмо, хто ж поверит байкам,
Коль урезали враз пайку,
Что- то будет впереди.
Власть зажралась, знамо дело,
Перепутала карман.
Растащила всё умело,
Ну а нас штоб не гундели,
*Подсадила* на стакан.
Как *милы* вы сердцу, право,
Реформаторы ети…
Вот бы к русской нам *забаве*,
Штоб мозги поправить тва…м,
Поскорее перейти.
Всем сестрАм *раздать по серьгам*,
Надо ж правду соблюсти.
Пустобрёхам можно ль верить,
Выместь зал, закрыть все *двери*,
И порядок навести.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
